Мабуть тема не нова: хто ж такий тамада, а хто такий ведучий… Однак, у світлі останніх подій у своїй роботі, вирішив і з вами поділитися думками. Читав багато відгуків та статей в чому різниця між тамадою і ведучим. І такі різні думки!

Переважно саме ведучого шукають тепер на весілля ( чи іншу подію). Але якщо чесно – то для багатьох так і не є зрозумілим відмінність тамади, ведучого чи конферансьє. Ці поняття справді близькі та все ж різні. Не стану давати вичерпні пояснення цих термінів, адже це легко зробити набравши в пошуковці ці слова. Але тамада - хоч і розпорядник свята, та він не має писати сценарій, купувати реквізит, адмініструвати сам захід, проводити конкурси.

А конферансьє тим більше має менше обов’язків у проведенні свята. Досить гарно ознайомитися із готовим сценарієм та вміло представляти його програмні моменти.
Ведучий же, для більшості та людина, яка і напише сценарій, підкаже яким краще зробити свято, буде вести подію, і адмініструвати всіх хто залучений до програми та безумовно сам буде артистом: особливим, цікавим, приємним, оригінальним, талановитим оратором, коміком і трагіком, психологом… Для замовника він все, навіть той хто допоможе різати коровай на весіллі, владнати все по кухні. Надії на нього величезні.

Сучасне українське весілля поєднує як наші обряди й традиції так і західні звичаї.

«У нас буде великий весільний торт! – кажуть молодята. А ще, ми замовили коровай, а от що з ним робити не знаємо. А можна і те й інше? ))»

Можна. Все можна, якщо вміло поєднати та продумати.

Дійсно, пригостити всіх весільним тортом-хмарочосом, вивізши його на святковому столику з феєрверком, це традиція західна. У нас, як правило, солодощі подавали під час третього застілля (солодким його називали): це цукерки, печиво, домашня та купована випічка та навіть кисіль … :-)

З часом західні віяння почали проявлятися в українському весіллі. Великі торти з урочистою подачею стали вже невід’ємним атрибутом весільного дійства.

Але коровай має давнє коріння. Його готують дотримуючись певних обрядових правил. Весільні короваї готують заміжні жінки напередодні весілля (коровайниці) співаючи обрядових пісень. Особливу роль відіграють прикраси короваю: складні візерунки з тіста, калина, квіти, різнокольорові стрічки… Коровай вважався символом багатства, щастя, достатку. Короваєм зустрічають молодят на весіллі батьки, тримаючи його на вишитому рушникові. Чим пишніший вдавався випечений коровай тим щасливіше і багатше життя чекає молодят, які його скуштували. А якщо коровайне тісто залишалося то з нього випікали "гусей" - невеличкі хлібинки у вигляді гуски. Часто в них навіть яйця запікали. Цих "гусей", співаючи обрядову пісню, коровайниці продавали гостям під час весілля.